- блукач
- туляга
Українсько-білоруський словник. 2013.
блукач
Смотреть что такое "блукач" в других словарях:
блукач — а/, ч., рідко. Той, хто блукає, не має постійного місця проживання; бурлака … Український тлумачний словник
блукач — іменник чоловічого роду, істота рідко … Орфографічний словник української мови
блукацький — а, е. Прикм. до блукач … Український тлумачний словник
блукачка — и. Жін. до блукач … Український тлумачний словник
скитальник — а, ч., рідко. Той, хто блукає, поневіряється, не маючи постійного місця проживання; блукач … Український тлумачний словник
